CONSILIUM MEDICUM UKRAINA
CONSILIUM PROVISORUM UKRAINA
СТАТЬИ
ФОРУМЫ ПРОФЕССИОНАЛОВ
НОВОСТИ
ПАРТНЕРАМ
КОНТАКТЫ
О НАС
Подписка
Поиск на сайте

Последние новости

25.2.2015
МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ФОРУМ – АВТОРИТЕТНИЙ ЗАХІД ДЛЯ СПЕЦІАЛІСТІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

20.2.2015
Програма науково-практичної конференції

20.2.2015
Шановні колеги!

16.2.2015
УКРАЇНСЬКА КАРДІОЛОГІЧНА ШКОЛА ІМ. М.Д. СТРАЖЕСКА ЗАСІДАТИМЕ У РАМКАХ МІЖНАРОДНОГО МЕДИЧНОГО ФОРУМУ

16.2.2015
ІНСТИТУТ ПАТОЛОГІЇ ХРЕБТА ТА СУГЛОБІВ ІМ. ПРОФ. М.І. СИТЕНКА ОРГАНІЗОВУЄ БЕЗПРЕЦЕДЕНТНИЙ ЗАХІД, ПРИСВЯЧЕНИЙ ЛІКУВАННЮ БОЙОВИХ ПОШКОДЖЕНЬ ОПОРНО-РУХОВОЇ СИСТЕМИ




Досвід застосування препарату Фенотропил® у пацiєнтів з когнітивними порушеннями та проявами депресії у відновлювальному періоді церебрального інсульту
В.М. Школьник, докт. мед. наук, професор, О.І. Кальбуc, канд. мед. наук Кафедра неврології та оф

Проблема мозкового інсульту є надзвичайно актуальною. Щорічно в світі реєструється близько 7 мільйонів інсультів, а в нашій державівід 100 до 120 тисяч. Смертність від інсультів в Україні перевищує аналогічні показники Європейських країн вдвічі. За офіційними даними,  35,3% всіх мозкових інсультів в нашій країні виникають в осіб працездатного віку [1-3].

У 80% хворих, що вижили після інсульту, відзначаються не тільки моторні та мовні, але і  когнітивні порушення, що призводить до їх значної дезадаптації –  побутової, професійної та соціальної [4].

До 60% осіб, що перенесли інсульт, залишаються інвалідами. До роботи повертається лише 15-20% хворих. Висока інвалідизація хворих, що перенесли мозковий інсульт, визначає надзвичайну соціально-економічну вагу цієї проблеми [5].

Враховуючи вищезазначене, слід зауважити, що особливе значення набуває розробка й застосування сучасних лікувально-реабілітаційних програм для найбільш повного функціонального відновлення хворих.

Сучасна лікувально-реабілітаційна програма повинна бути комплексноюспрямованою як на відновлення моторного та мовного дефіциту, так і на покращення когнітивних функцій, емоційного стану хворих тощо.

Метою роботи була оцінка ефективності курсового застосування препарату Фенотропил® у пацієнтів з когнітивними порушеннями та проявами депресії у  відновлювальному періоді церебрального ішемічного інсульту.

Матеріали та методи. У пілотному дослідженні взяли участь 37 хворих (18 чоловіків, 19 жінок), що проходили відновлювальне лікування після ішемічного інсульту (в стаціонарі та амбулаторно, клінічна базавідділення неврології 1 КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова»). Всім хворим первинно діагноз інсульту встановлювався на основі даних нейровізуалізації (КТ або МРТ головного мозку). 

Середній вік хворих становив 61,4±7,8 років. Середній термін після перенесеного інсульту – 94,2±9,7 днів.

Програма реабілітації складалася з лікувальної фізкультури (у різних формахактивній, пасивній, резистивній, тренажерній, кінезотерапії), масажу, фізіотерапії. За необхідності проводилася корекція мовних порушень.

Всім хворим проводилася вторинна профілактика інсульту (антигіпертензивна терапія, антиагреганти, за показаннями –  антикоагулянти, призначалися статини).

Пацієнти були розділені на дві групи. До першої групи потрапило 20 хворих. Середній вік – 61,5±9,7 років. Хворим цієї групи призначався препарат Фенотропил® внутрішньо по 100 мг двічі на день протягом 60 днів.

До другої групи потрапило 17 хворих. Середній вік – 60,8±7,4 років. Хворі цієї групи препарат Фенотропил® не отримували.

Додатково препарати нейропротекторної та ноотроп­ної дії не призначалися в жодній із груп хворих.

Для обєктивізації стану пацієнтів та оцінки їх у динаміці використовували стандартизовані шкали.

Оцінка загального функціонального обмеження здійсню­валась за індексом Бартела (ІБ).

Для інтегральної оцінки когнітивних функцій використовувалася шкала Mini-Mental State Examination (MMSE). Для визначення вербальної памяті використовували тест «10 слів» (за Лурія).

Для визначення психоемоційного стану проводили тестування за шкалою депресії Бека.

Оцінку стану хворих проводили на 1-й та 60-й день.

Окремо оцінювали переносимість Фенотропилу® (обєктивно під час огляду хворих та за субєктивними скаргами пацієнтів).

Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою компютерних  програм Excel та Stadia з використанням параметричних та непараметричних методів статистики.

 







Результати та їх обговорення 

Всі хворі, включені у дослідження, завершили курс лікування.

Середній загальний бал усіх хворих за ІБ становив 64,1±11,4; у першій групі – 65,1±10,8 балів, у другій групі – 64,5±11,2 балів (p>0,05).

Позитивна динаміка була достовірною в обох групах (табл.1).

Слід зазначити, що у хворих, що входили до першої групи (хворі отримували Фенотропил®), покращення  функціонального стану було достовірно більш вираженим порівняно з другою групою.

Середній показник когнітивних функцій у всіх хворих за шкалою MMSE становив 24,1±2,5 балів; у  першій групі  – 24,3±2,8 балів, у другій – 24,2±3,1 балів відповідно (p>0,05).

Покращення когнітивних функцій в динаміці лікування було достовірним лише в першій групі (табл. 2).

При оцінці вербальної памяті за тестом «10 слів» (за О.Р. Лурія) було отримано такі загальні середні показники: кількість відтворених слів після першого прочитання (короткочасна вербальна память) становила 3,5±1,2 слів; у першій групі – 3,6±1,4 слів, у другій – 3,5±1,8 слів відповідно  (p>0,05). Кількість відтворених слів через 60 хвилин після останнього прочитання (відстрочене запамятовування) становила в середньому 5,8±1,4 слів; у першій групі – 6,1±1,1 слів, у другій – 5,7±1,6 слів відповідно (p>0,05).

Динаміку показників оцінки памяті під час лікування відображено в табл. 3.

Таким чином, як видно із табл. 3, достовірно більш значне покращення памяті було зареєстровано у першій групі. Покращення у хворих другої групи  не досягло статистично достовірного рівня.

Загальний середній показник при оцінці за шкалою депресії Бека становив 14,2±3,6 балів; у першій групі – 14,1±3,5 балів, у другій – 14,4±2,8 балів відповідно. Зменшення депресивних проявів у ре­зуль­таті лікування достовірно відзначалося у хворих першої групи майже до нормальних (9 балів та менше) показників (табл. 4).

Під час дослідження клінічно значущих побічних реакцій при прийомі Фенотропилу® зареєстровано не було.

 

Висновки

Наш досвід вказує на позитивний вплив препарату Фенотропил® на динаміку загального функціонального відновлення хворих у відновлювальному періоді церебрального ішемічного інсульту.

Використання Фенотропилу® у відновлювальний пе­ріод церебрального ішемічного інсульту приводить до достовірного покращення когнітивних функцій в цілому та вербальної (як короткочасної, так і довготривалої памяті) зокрема.

Використання Фенотропилу® достовірно зменшує депресивні прояви у хворих у відновлювальному періоді церебрального ішемічного інсульту.

Наш досвід засвідчив, що Фенотропил® має добру переносимість, низьку вірогідність виникнення побічних реакцій та високу ефективність.

 

Список використанної літератури знаходиться в редакції